
Астрономи виявили неподалік Сонячної системи унікальну потрійну зоряну систему Welopōʻai, яка складається з двох мертвих зір та одного червоного карлика. Найбільше дослідників здивувало те, що одна із зір мала поглинути свого сусіда під час еволюції, однак він загадковим чином вижив.
Незвичайна зоряна система розташована приблизно за 28 світлових років від Землі. Її дослідила міжнародна команда астрономів під керівництвом Інституту досліджень екзопланет Троттьє Університету Монреаля.
Welopōʻai складається з двох білих карликів і одного червоного карлика. Білі карлики є надзвичайно щільними залишками зір, подібних до Сонця, які вичерпали своє ядерне паливо.
Червоний карлик, навпаки, залишається активною зорею, хоча світить значно слабше за Сонце. Саме поєднання цих трьох небесних тіл робить систему надзвичайно незвичайною.
За даними дослідників, Welopōʻai є найближчою до Землі відомою потрійною системою, яка містить одразу два білих карлики. Інших подібних зоряних систем у радіусі 100 світлових років поки не виявлено.
Цікаво, що спочатку астрономи взагалі не планували шукати мертві зорі. Вони спостерігали за червоним карликом у межах дослідження, спрямованого на пошук планет за межами Сонячної системи.
Для цього використовували інструмент SPIRou, встановлений на Канадсько-франко-гавайському телескопі на горі Маунакеа на Гаваях. Він дозволяє вимірювати невеликі зміни швидкості зір, які виникають під впливом гравітації планет.
Однак один із досліджуваних червоних карликів продемонстрував несподівану поведінку. Астрономи зафіксували коливання його радіальної швидкості майже на 16 кілометрів за секунду.
Це виявилося більш ніж у тисячу разів сильнішим сигналом, ніж зазвичай очікують від планет. Тому науковці припустили, що поблизу зорі перебуває значно масивніший об’єкт.
Після кількох років спостережень вдалося встановити, що невидимий компаньйон має масу, яка перевищує половину маси Сонця. Водночас він майже не випромінював світла.
Таке незвичайне поєднання великої маси та слабкої яскравості вказувало на залишок зорі, яка завершила свою еволюцію. Найімовірнішим кандидатом був білий карлик.
На певному етапі дослідники також розглядали можливість існування нейтронної зорі або навіть чорної діри. Щоб з’ясувати природу об’єкта, знадобилися додаткові спостереження.
Для цього астрономи використали телескоп Gemini North, який також розташований на Гаваях. Завдяки інструменту ʻAlopeke їм вдалося отримати зображення слабкого небесного тіла.
Спостереження підтвердили, що невидимим компаньйоном справді є білий карлик. При цьому астрономам уже було відомо про існування ще одного білого карлика на значно більшій відстані.
У результаті з’ясувалося, що червоний карлик і один із білих карликів утворюють близьку пару. Другий білий карлик обертається навколо них на віддаленій орбіті.
Науковці змогли визначити масу нововиявленого білого карлика з похибкою менш ніж один відсоток. Така точність є рідкісною та дозволяє перевіряти теоретичні моделі еволюції зір.
Проте найбільшу загадку становить історія формування цієї системи. До перетворення на білого карлика одна із зір була приблизно на 40% масивнішою за Сонце.
Під час подальшої еволюції вона перетворилася на червоного гіганта. Її радіус збільшився у кілька сотень разів, що мало спричинити потужну гравітаційну взаємодію із сусіднім червоним карликом.
У багатьох подібних випадках зоря-гігант поглинає свого компаньйона або відбувається злиття двох небесних тіл. Однак у системі Welopōʻai цього не сталося.
Червоний карлик пережив небезпечний етап еволюції сусідньої зорі. Ба більше, зараз він рухається несподівано широкою та стабільною орбітою навколо білого карлика.
Саме ця обставина викликала найбільше запитань у дослідників. Професор Університету Монреаля Патрік Дюфор зазначив, що наразі немає чіткої моделі, яка могла б природно пояснити формування такої стійкої системи.
Астрономи планують детальніше дослідити гравітаційну взаємодію всіх трьох зір. Зокрема, вони хочуть з’ясувати, чи могла присутність третього небесного тіла допомогти червоному карлику уникнути поглинання.
Система також отримала незвичайну назву Welopōʻai, пов’язану з гавайською культурою. Її обрали в межах програми A Hua He Inoa Центру астрономії ʻImiloa.
Назва поєднує слова *welo*, що означає успадковану або родинну рису, та *pōʻai* — орбіту або кругову траєкторію. Вона символізує зв’язок між трьома зорями, які мають спільну історію походження та взаємодіють одна з одною.
У дослідженні Welopōʻai брали участь науковці з десяти країн. Для вивчення системи команда об’єднала результати багаторічних спостережень інструмента SPIRou та зображення, отримані за допомогою телескопа Gemini North.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover




