Китай дедалі глибше занурюється в боргову залежність на тлі масштабних інвестицій у промисловість, інфраструктуру, технології та військовий сектор. Водночас слабкий внутрішній попит і надлишок вироблених товарів роблять значну частину цих вкладень менш ефективними.

За даними Банку міжнародних розрахунків, сукупні кредити китайським компаніям, державі та домогосподарствам минулого року перевищили 300% ВВП.

Із кінця 2019 року цей показник зріс приблизно на 60 відсоткових пунктів. Відтоді як Сі Цзіньпін прийшов до влади у 2012 році, загальний обсяг заборгованості збільшився більш ніж на 43 трлн доларів.

Однією з ключових проблем стала ефективність вкладень. Китайські підприємства виробляють більше автомобілів, сонячних панелей, електроніки та іншої продукції, ніж внутрішній ринок здатен спожити.

Через це компанії дедалі активніше шукають покупців за кордоном. Така модель посилює торговельні конфлікти з іншими державами та ще більше прив’язує економіку Китаю до експорту.

Профіцит торгівлі Китаю з рештою світу вже сягнув близько одного трильйона доларів на рік.

Особливо складна ситуація склалася у структур, пов’язаних із місцевою владою. Протягом багатьох років вони активно позичали кошти на будівництво житла, інфраструктуру та підтримання економічного зростання.

Після кризи на ринку нерухомості значна частина таких структур залишилася з великими боргами та проєктами, які не приносять очікуваних доходів.

Аналітики попереджають, що без зміни економічної моделі ситуація може поступово погіршуватися. Йдеться не стільки про одномоментний обвал, скільки про повільне послаблення фінансової системи та зниження її здатності підтримувати економічне зростання.

Одним із можливих шляхів виходу вважають стимулювання внутрішнього споживання. Це означало б меншу залежність від інвестицій у виробництво та від експорту.

Однак такий підхід вимагав би перегляду нинішніх пріоритетів Сі Цзіньпіна, який робить ставку на технологічну самодостатність, промислову міць і зміцнення військового потенціалу.

Експерт MERICS Якоб Гюнтер вважає, що китайська економічна модель наблизилася до межі своїх можливостей. За його оцінкою, подальше збереження нинішнього курсу дедалі сильніше загострюватиме проблему боргів і неефективних інвестицій.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover