Посеред пустелі Сахара в Мавританії розташоване величезне геологічне утворення, яке нагадує око з кількох концентричних кіл. Структура Рішат має діаметр близько 40 кілометрів, добре помітна з космосу й десятиліттями породжувала суперечки щодо свого походження.

Незвичайний об’єкт розташований на плато Адрар у мавританській частині Сахари. Західні геологи знають про нього щонайменше з 1930-х років, коли французькі дослідники вперше нанесли структуру на карту.

Світову популярність Рішат отримала після космічної місії «Джеміні-4» у 1965 році. Американські астронавти Ед Вайт і Джеймс Макдівітт сфотографували гігантські кільця з орбіти, після чого за утворенням закріпилася назва «Око Сахари».

Завдяки майже правильній круговій формі структура тривалий час залишалася геологічною загадкою. Дослідники припускали, що вона могла виникнути внаслідок падіння великого метеорита або підняття розплавлених гірських порід із земних надр.

У 1948 році географ Жак Рішар-Молар висунув припущення про магматичне походження Рішат. Однак після відкриття натуралістом Теодором Моно трьох ударних кратерів у цьому регіоні 1952 року знову посилилася версія про зіткнення з космічним тілом.

Ситуація змінилася у 1969 році, коли американський геолог Роберт Фудалі встановив, що Рішат не має характерних ознак ударного кратера. Це поставило під сумнів популярне пояснення про падіння метеорита.

У 2005 році дослідники Гійом Маттон, Мішель Жебрак і Джеймс Лі представили докази іншого походження структури. Науковці дійшли висновку, що вона є залишками величезного геологічного купола, сформованого під впливом магматичних процесів.

Спочатку тиск розплавлених порід із глибин Землі спричинив підняття верхніх шарів земної кори. Протягом мільйонів років вітер, пісок та інші природні чинники поступово руйнували купол, оголюючи гірські породи різного віку.

Саме через тривалу ерозію утворилися концентричні хребти, які сьогодні нагадують гігантську мішень. Найдавніші породи розташовані ближче до центру структури, тоді як молодші залягають на її зовнішніх ділянках.

Масштаби «Ока Сахари» настільки великі, що людина, перебуваючи всередині утворення, може навіть не помітити його незвичайної форми. Повністю роздивитися систему кілець можна лише з великої висоти або з космосу.

Точний вік геологічної структури залишається предметом досліджень. Водночас учені встановили, що її формування розпочалося задовго до появи людей — десятки мільйонів років тому.

Рішат привертає увагу не лише геологів, а й археологів. На її території та поблизу виявили численні кам’яні знаряддя, які свідчать про перебування стародавніх людей у цьому регіоні.

Серед знахідок є артефакти ашельської культури, пов’язаної з давніми представниками людського роду, зокрема Homo erectus і Homo heidelbergensis. Більшість таких знарядь дослідники знаходили в районі зовнішнього кільця структури.

Археологи також виявили тут неолітичні наконечники списів та інші кам’яні предмети. Частина знахідок належить людям сучасного анатомічного типу, які населяли ці території протягом середнього та пізнього плейстоцену.

Крім того, поблизу Рішат розташовані кам’яні поховальні кургани, які ще потребують детального археологічного вивчення. Їхнє дослідження може допомогти краще зрозуміти історію заселення цієї частини Сахари.

Незвичайна форма «Ока Сахари» також породила припущення про його зв’язок із легендарною Атлантидою. Прихильники цієї версії порівнюють концентричні кільця Рішат з описом міфічного міста у творах давньогрецького філософа Платона.

Однак наукових доказів існування Атлантиди на цьому місці немає. Геологічні дослідження показують, що структура виникла внаслідок природних процесів задовго до появи людської цивілізації.

Район Рішат також є частиною великої пустельної екосистеми Мавританії, близько 90% території якої займає Сахара. Попри суворі природні умови, тут мешкають верблюди, дикі собаки, численні птахи, рептилії та дрібні ссавці.

Серед місцевих мешканців пустелі трапляються тушканчики, скорпіони та різноманітні комахи. Ці тварини пристосувалися до посушливого клімату й високих температур, характерних для мавританської частини Сахари.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover