У глибинах Землі виявлені області, де сейсмічні хвилі різко сповільнюються, що вказує на матеріал із незвичайними властивостями. Ці структури розташовані біля межі мантії та зовнішнього ядра на глибині близько 2900 км, але їхнє походження досі залишається загадкою.

Йдеться про так звані зони наднизьких швидкостей — ULVZ. У цих ділянках сейсмічні хвилі рухаються значно повільніше, ніж очікується за звичайними моделями внутрішньої будови планети.

Саме така різка зміна швидкості вказує на те, що речовина в цих зонах відрізняється за фізичними властивостями від навколишніх шарів. Дослідники також бачать досить чіткі межі між ULVZ та сусідніми структурами.

Єдиної версії щодо походження цих областей поки немає. Одна з гіпотез припускає, що ULVZ можуть бути зонами надзвичайно гарячої речовини поблизу ядра.

Інша версія пов’язує їх із залишками давньої океанічної кори, яка в минулому могла занурюватися в мантію під час руху літосферних плит. Також розглядається припущення, що ці структури можуть бути залишками первинного магматичного океану, який існував на ранній Землі.

Сучасні уявлення про будову планети сформувалися завдяки розвитку сейсмології у XIX столітті. Саме тоді вчені поступово визначили основні шари Землі — кору, мантію, зовнішнє та внутрішнє ядро.

Сьогодні для дослідження надр використовують точні сейсмічні вимірювання, експерименти при екстремально високих тисках, комп’ютерне моделювання та аналіз великих масивів даних за допомогою штучного інтелекту.

Попри це, чим детальнішими стають моделі внутрішньої будови Землі, тим більше аномальних структур вдається виявляти. Частина з них поки не вписується в існуючі уявлення про склад і поведінку речовини в глибоких шарах планети.

ULVZ залишаються однією з таких загадок. Наразі немає доказів того, що йдеться про окреме «друге ядро», і жодних підтверджених даних про безпосередню загрозу для людства ці структури не дають.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover