Катастрофічна повінь на кордоні Непалу та Китаю почалася після масштабного обвалу в Гімалаях. Величезна маса каміння та льоду зірвалася зі схилу, після чого долиною пронеслася руйнівна хвиля води й уламків.

Катастрофа сталася 26 серпня. З гори Лангтанг-Лірунг зірвався масив гірської породи та льодовикового льоду шириною близько 600 метрів і впав приблизно на 2100 метрів униз.

За оцінкою дослідників, під час обвалу вивільнилася енергія, співставна із землетрусом магнітудою 5,2. Удар був настільки сильним, що частина льоду практично миттєво розтанула.

Після цього потік води, льоду та каміння рушив долиною, захоплюючи насичені вологою відкладення. Імовірно, він також зіткнувся з льодом на дні долини, що ще більше посилило хвилю.

У результаті вона пройшла понад 30 кілометрів униз за течією, руйнуючи населені пункти, дороги та мости.

Понад 20 міжнародних учених дійшли висновку, що катастрофу не можна пояснити одним чинником. До неї призвів цілий ланцюг процесів, які роками послаблювали гірський схил.

Однією з можливих причин став землетрус магнітудою 7,8, який стався в Непалі у квітні 2015 року. Тоді на південному схилі Лангтанг-Лірунга зійшла кам’яно-льодова лавина, яка могла серйозно пошкодити породу.

Після цього в районі почали частіше фіксувати зсуви. Ослаблений схил ставав дедалі вразливішим до інших природних процесів.

Додатковим чинником стало потепління. У Гімалаях висота, на якій температура сягає 0 °C, піднімається більш ніж на 100 метрів за десятиліття.

Через це у високогір’ї відтає вічна мерзлота — суміш льоду, каміння, піску та ґрунту, яка допомагає скріплювати гірські породи. Коли вона тане, схил стає менш стійким.

Гідролог Вальтер Іммерзель пояснив, що відтавання мерзлоти знижує міцність порід і дозволяє воді глибше проникати всередину схилу.

Сам льодовик Лангтанг-Лірунг також за останні десятиліття значно стоншився та зменшився. Особливо швидко ці зміни відбувалися після 2010 року.

Втрата льодової маси могла позбавити частину схилу природної опори. Тала вода також могла проникати у тріщини та додатково послаблювати породу.

Свою роль відіграла і погода. Восени попереднього року в регіоні випало незвично багато снігу, а липень і серпень стали найтеплішими за весь період місцевих спостережень.

За розрахунками вчених, через зміну клімату літні температури в цьому районі зараз приблизно на 1,5 °C вищі, ніж раніше.

Водночас дослідники обережніше оцінюють вплив глобального потепління на кількість снігу та опадів. Причина — нестача точних і тривалих спостережень у важкодоступних районах Гімалаїв.

Проте науковці вважають, що потепління відіграло важливу роль у створенні умов для обвалу. Кілька природних процесів наклалися один на один і врешті спричинили катастрофу.

Масштаб і швидкість хвилі були настільки великими, що навіть наявні системи раннього попередження навряд чи дали б людям достатньо часу для евакуації.

За наведеними даними, хвиля пройшла долиною річки Трісулі на території Непалу та Китаю. Повідомлялося про майже 1400 загиблих і кілька тисяч зниклих безвісти.

Також було пошкоджено понад 40 кілометрів доріг і 80 мостів. До рятувальних робіт залучили понад 7000 людей, а в постраждалі райони направили техніку та безпілотники.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover