
У вихідні, 7 та 8 листопада, на Землі очікується магнітна буря, яка триватиме щонайменше два дні поспіль. Причиною стане високошвидкісний потік сонячного вітру від корональної діри на Сонці, який може спричинити геомагнітний шторм рівня G1.
У п’ятницю, 6 листопада, геомагнітна ситуація залишатиметься відносно спокійною. Попри підвищену активність магнітного поля Землі, фахівці не прогнозують цього дня повноцінної магнітної бурі.
За оцінками Британської геологічної служби, швидкість сонячного вітру буде лише трохи вищою за звичайну. Тому геомагнітні умови характеризуватимуться як активні, але без досягнення штормового рівня.
Однак уже в суботу, 7 листопада, ситуація зміниться. Землі досягне потік заряджених частинок, які рухаються з підвищеною швидкістю від корональної діри на Сонці.
Корональні діри є ділянками сонячної атмосфери, з яких у космічний простір виходять потоки сонячного вітру. Коли такі потоки досягають Землі, вони можуть спричиняти збурення її магнітного поля.
Саме такий процес очікується найближчими вихідними. За прогнозом, геомагнітна активність посилиться до рівня G1, що відповідає слабкій магнітній бурі.
Підвищена активність прогнозується не лише на суботу, а й на неділю, 8 листопада. Отже, геомагнітний шторм може тривати щонайменше два дні поспіль.
Рівень G1 є найнижчим у п’ятиступеневій шкалі геомагнітних бур. Водночас навіть такі збурення пов’язані зі змінами в магнітному полі Землі під впливом сонячної активності.
Магнітні бурі також можуть супроводжуватися полярними сяйвами. Особливості цих атмосферних явищ продовжують досліджувати науковці, зокрема за допомогою фотографій, зроблених під час сильних геомагнітних штормів.
Нові відомості про природу полярних сяйв вдалося отримати завдяки спостереженням за потужною магнітною бурею у травні 2024 року. Тоді фотографії допомогли дослідникам пояснити походження незвичайного червоного світіння, яке з’являлося над зеленими ділянками сяйва.
Учені встановили, що червоне світіння виникає на висотах приблизно від 200 до 800 кілометрів над поверхнею Землі. Його утворення пов’язане з взаємодією електронів з атомами кисню.
Після цього частинки переміщуються нижче, де запускають процеси, відповідальні за появу зеленого полярного сяйва. Саме така послідовність допомогла пояснити поєднання червоного та зеленого світіння, яке спостерігали під час потужної магнітної бурі.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





