У Північній Атлантиці на південь від Гренландії зберігається аномально холодна ділянка води, яку науковці пов’язують із можливим ослабленням ключової системи океанічних течій. Якщо ці процеси посиляться, Північну Європу в майбутньому можуть чекати значно холодніші зими, сильні шторми та посухи влітку.

Йдеться про Атлантичну меридіональну перекидну циркуляцію, або AMOC. Вона переносить теплу воду з тропіків на північ і відіграє важливу роль у формуванні відносно м’якого клімату Західної та Північної Європи.

Саме завдяки цій системі зими у Великій Британії, Ісландії та Скандинавії значно тепліші, ніж могли б бути на таких широтах. Однак робота механізму залежить від того, наскільки холодна й солона вода на півночі Атлантики здатна опускатися на глибину.

Танення льодовиків Гренландії та збільшення кількості опадів додають до океану прісну воду. Вона легша за солону і гірше занурюється, через що циркуляція може слабшати.

Учені також описують можливий зворотний зв’язок. Слабша течія переносить на північ менше солі, вода стає ще пріснішою, а механізм занурення додатково сповільнюється.

Водночас сценарій миттєвого колапсу, подібний до показаного у фільмі «Післязавтра», науковці не вважають реалістичним. Повна зупинка AMOC, якщо вона взагалі станеться, ймовірно, розтягнеться на десятиліття.

Найбільше занепокоєння зараз викликає субполярний круговорот на південь від Гренландії. Він є важливою частиною всієї системи і може почати суттєво слабшати раніше, ніж відбудеться можливий повний колапс AMOC.

Деякі дослідження припускають, що зміни в цьому регіоні можуть стати помітними вже у 2040-х роках. Це не означатиме миттєвого замерзання Європи, але здатне принести холодніші зими, зміни в опадах і сильніші погодні контрасти.

Дослідниця Утрехтського університету Свінда Фалкена оцінює ризик серйозних змін протягом найближчих 20 років як суттєвий. Точної точки неповернення для всієї системи науковці поки не визначили.

Оцінки сильно різняться: частина моделей припускає небезпечний поріг уже при глобальному потеплінні приблизно на 1,4°C порівняно з доіндустріальним рівнем, інші — лише за значно вищих температур.

При цьому у 2023 році Міжурядова група експертів зі зміни клімату дійшла висновку, що до кінця століття AMOC дуже ймовірно ослабне приблизно на 24–39%.

У разі сильного ослаблення або колапсу течії Північна Європа могла б отримати різкіші зимові контрасти. Через різницю температур між холодною північчю та теплішим півднем могли б частішати потужні шторми.

За окремими сценаріями, арктичний морський лід міг би просунутися ближче до берегів Шотландії та Скандинавії, а Балтійське море потребувало б активнішої роботи криголамів.

У Нідерландах зимові температури потенційно могли б опускатися приблизно до -20°C, а в Скандинавії — ще нижче. Водночас літо не обов’язково стало б прохолодним: воно могло б залишатися спекотним, але сухішим.

Менша кількість опадів означала б додатковий тиск на сільське господарство. За одним із сценаріїв, у Великій Британії частка земель, придатних для вирощування зернових, могла б скоротитися з нинішніх 32% до 7%.

Наслідки могли б поширитися й далеко за межі Європи. У Західній Африці зміна циркуляції здатна посилити посуху, а для Ісландії окремі сценарії передбачають серйозний удар по рибних запасах і економіці.

Ризик уже почали враховувати на державному рівні. Ісландія віднесла можливий колапс AMOC до загроз національній безпеці, а Фінляндія та Нідерланди оцінюють потенційні наслідки для своїх територій.

Велика Британія виділила 81 млн фунтів на систему раннього попередження, яка має стежити за станом Гренландського льодовикового щита та субполярного круговороту.

Єврокомісія також збільшує фінансування океанічних спостережень. Водночас науковці попереджають, що мережа моніторингу в Атлантиці все ще залежить від короткострокових грантів і залишається недостатньо стабільною.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover