Потреба «Нібулону» в робочому капіталі та торговельному фінансуванні на сезон 2026/27 становить близько $170 млн. 

За його словами, дефіцит оборотного фінансування дедалі більше стає одним із ключових обмежень для українського зернового експорту.

Вадатурський пояснив, що через дорожчу та повільнішу логістику капітал довше залишається зв’язаним у товарі, зберіганні та перевезенні. Через це для закупівлі того самого фізичного обсягу зерна експортерам потрібно більше оборотних коштів.

«У 2022 році вузьким місцем українського зернового експорту був доступ до моря. У 2026 році ним дедалі більше стає доступ до капіталу», — зазначив він.

За оцінкою CEO «Нібулону», до повномасштабної війни експортна логістика українського зерна могла коштувати близько $30 за тонну. У найскладніші періоди 2022 року витрати сягали $150 за тонну, а зараз логістичний ланцюг через Дунай коштує близько $85 за тонну.

При цьому зростання світових цін на зерно, за його словами, компенсує лише близько $20-25 додаткових витрат, тоді як ще приблизно $50 на тонні залишаються всередині українського логістичного ланцюга та тиснуть на закупівельну ціну для агровиробників.

Вадатурський зазначив, що брак фінансування в експортерів може сповільнювати закупівлі зерна саме тоді, коли аграріям потрібна ліквідність для фінансування наступного виробничого циклу.

За його словами, регуляторних змін для розблокування кредитування недостатньо. Компанія вважає необхідними додаткові механізми участі міжнародних фінансових інституцій та банків розвитку — зокрема гарантії, страхування воєнних ризиків, інструменти first loss, довгострокове рефінансування та програми торговельного фінансування.

Від початку повномасштабної війни «Нібулон», за даними компанії, інвестував у логістичний напрям $42,9 млн, зокрема у розвиток дунайської інфраструктури, наземної логістики, автопарку, залізничних перевезень та відновлення частини флоту.