Дві людини можуть народитися в один день, але старіти з абсолютно різною швидкістю. У 50 років одна з них залишатиметься фізично активною та матиме показники, характерні для молодших людей, тоді як в іншої значно раніше з’являться вікові зміни. Саме тому науковців дедалі більше цікавить не календарний, а так званий біологічний вік.

Паспортний і біологічний вік — не одне й те саме

Хронологічний вік визначити просто — це кількість років від народження. Але він мало говорить про те, наскільки «старими» є клітини, тканини та органи конкретної людини.

На швидкість біологічного старіння можуть впливати генетика, спосіб життя, харчування, фізична активність, сон, куріння, навколишнє середовище та перенесені захворювання.

Саме тому вчені шукають своєрідний внутрішній «годинник», який показував би стан організму точніше за дату народження.

Один із головних кандидатів захований у ДНК

Особливу увагу дослідники приділяють епігенетичним змінам. Вони не переписують саму послідовність ДНК, але впливають на активність генів.

Одним із найбільш досліджених процесів є метилювання ДНК. З віком характер розташування певних хімічних міток передбачувано змінюється.

Проаналізувавши велику кількість таких ділянок, математичні алгоритми можуть оцінити вік людини. Так з’явилися так звані епігенетичні годинники.

Деякі годинники намагаються передбачати більше

Перші моделі значною мірою були орієнтовані на визначення хронологічного віку. Новіші підходи намагаються оцінювати саме темпи біологічного старіння та пов’язувати отримані показники з ризиком вікових захворювань і станом здоров’я.

Вчені також досліджують інші потенційні маркери: стан білків, метаболітів, роботу імунної системи та характеристики клітин.

У майбутньому найбільш точний «біологічний паспорт» людини може поєднувати одразу кілька таких показників.

Чи можна виявитися на десять років «молодшим»

Комерційні тести вже пропонують людям визначити біологічний вік за зразком крові або слини. Результат на кшталт «вам 45 років, але організму — 37» звучить ефектно, проте сприймати таку цифру буквально не варто.

Різні алгоритми вимірюють різні аспекти старіння і можуть показати для однієї людини неоднаковий результат.

Біологічний вік — це не прихована дата народження організму, яку вчені нарешті навчилися знаходити. Це статистична оцінка, побудована на певних біомаркерах.

Найцікавіше питання — чи можна повернути годинник назад

Саме тут технологія особливо цікавить науковців. Якщо певний показник справді відображає швидкість старіння, за його допомогою потенційно можна перевіряти, чи впливають фізичні вправи, харчування або майбутні препарати на цей процес.

Деякі дослідження вже показують, що показники біологічного віку можуть змінюватися. Однак це ще не означає, що людина буквально «омолодилася» на кілька років або гарантовано проживе довше.

Для цього потрібні тривалі дослідження, які покажуть зв’язок між зміною біомаркерів і реальним зменшенням захворюваності та смертності.

Навіщо тоді потрібен «годинник старіння»

Головна перспектива полягає не в тому, щоб повідомити людині ще один вік. Надійні біомаркери могли б значно прискорити дослідження довголіття.

Замість десятиліть очікування вчені потенційно зможуть раніше побачити, чи впливає певне втручання на процеси, пов’язані зі старінням.

Поки що універсального тесту, здатного безпомилково сказати, на скільки років насправді «старий» ваш організм, не існує. Але пошуки такого годинника вже перетворили старіння з абстрактного процесу на явище, яке наука дедалі активніше намагається виміряти.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover