Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google

У Єгипті виявили рештки невідомої раніше мавпи, яка жила приблизно 17–18 мільйонів років тому. Знахідка свідчить, що спільний предок сучасних людиноподібних мавп міг жити не у Східній, а в Північній Африці та на Близькому Сході.

Новий вид назвали Masripithecus moghraensis. Частину нижньої щелепи знайшли у Ваді-Могра на півночі Єгипту під час польових робіт у 2023–2024 роках.

Це перший переконливий доказ того, що людиноподібні мавпи жили в Північній Африці в ранньому міоцені. Раніше рештки таких тварин цього періоду знаходили переважно у Східній Африці.

Щелепа Masripithecus мала незвично великі ікла й передкутні зуби, міцну будову та кутні зуби із заокругленою жувальною поверхнею. Дослідники вважають, що тварина переважно харчувалася плодами, але могла їсти також горіхи та насіння.

Такий раціон допомагав їй виживати в умовах дедалі виразніших сезонних змін клімату в Північній Африці та Аравії.

Науковці порівняли анатомічні ознаки живих і вимерлих мавп, дані ДНК сучасних видів та вік відомих скам’янілостей. Аналіз показав, що Masripithecus був ближчим до сучасних людиноподібних мавп, ніж відомі ранньоміоценові види зі Східної Африки.

За оцінкою дослідників, спільний предок гібонів, орангутанів, горил, шимпанзе та людей найімовірніше жив у Північній Африці або на Близькому Сході.

У той період рух африканської й аравійської плит та коливання рівня моря могли створювати тимчасові шляхи для переселення тварин між регіонами.

Дослідники планують продовжити пошуки в Північній Африці та на Близькому Сході. Вони припускають, що там можуть зберігатися інші скам’янілості, які допоможуть точніше відтворити ранню історію людиноподібних мавп.