
У Південно-Китайському морі науковці виявили незвичайну клітинну структуру всередині рідкісного глибоководного молюска. Вона містить сотні бактерій, оточена понад 20 шарами мембран і, ймовірно, дозволяє тварині вирощувати мікроорганізми для отримання поживних речовин.
Дослідники виявили раніше невідому органелу в організмі молюска Chaetoderma shenloong, якого також називають божественним драконячим блискучим черв’яком. Через незвичайну будову та назву його господаря нову структуру прозвали «драконячою кулею».
Цей рідкісний молюск мешкає глибоко в морському мулі поблизу метанових джерел. Раніше його знаходили у двох таких місцях у Південно-Китайському морі, а також біля узбережжя Японії.
Під час дослідження зразків, отриманих із метанового джерела в Південно-Китайському морі, науковці звернули увагу на незвичайну будову травної залози молюска.
Вона виявилася заповненою численними мікроскопічними структурами, які суттєво відрізнялися від відомих клітинних утворень.
Детальний аналіз показав, що кожна «драконяча куля» має надзвичайно складну оболонку, яка складається з понад 20 шарів мембран.
Усередині такої структури перебувають сотні бактерій. Ці мікроорганізми здатні отримувати енергію завдяки хімічним реакціям, не використовуючи сонячне світло.
Такий процес називається хемосинтезом. Він дозволяє бактеріям утворювати органічні речовини за рахунок хімічної енергії.
Науковці вважають, що виявлені структури можуть бути першими відомими спеціалізованими органелами, призначеними для хемосинтезу.
Їх порівнюють із мініатюрними бактеріальними фермами, які молюск утримує безпосередньо у власних клітинах.
Особливу увагу дослідників привернули бактерії, здатні окислювати сполуки сірки. Саме такі мікроорганізми, ймовірно, відіграють ключову роль у забезпеченні молюска поживними речовинами.
Вчені припускають, що «драконячі кулі» створюють сприятливі умови для розмноження цих бактерій. Однак точне призначення багатошарових мембран поки залишається загадкою.
Одна з гіпотез полягає в тому, що молюск використовує бактерії як безпосереднє джерело їжі.
За цим припущенням, тварина може руйнувати частину мембран усередині спеціалізованих клітин — бактеріоцитів. Це дозволяє вивільняти бактерії, які згодом перетравлюються.
У такому разі молюск фактично отримує поживні речовини завдяки мікроорганізмам, які розмножуються у внутрішніх клітинних структурах.
Інша гіпотеза пов’язана з розподілом кисню між молюском і бактеріями.
Науковці не виключають, що багатошарові оболонки обмежують доступ мікроорганізмів до кисню. Це могло б запобігати надмірному споживанню цього ресурсу бактеріями та залишати більше кисню для самої тварини.
Проте поки що неможливо остаточно підтвердити жодне з цих припущень.
Головна проблема полягає у відсутності живих екземплярів Chaetoderma shenloong, придатних для проведення експериментів. Тому гіпотеза про економію кисню наразі спирається на непрямі дані й потребує фізіологічного підтвердження.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





