
Навіть під загальним наркозом мозок людини продовжує реагувати на звуки та розрізняти значення окремих слів. Американські вчені виявили, що нейрони здатні обробляти мовлення та помічати незвичні сигнали, хоча пацієнт перебуває без свідомості.
Поширене уявлення про те, що під час загального наркозу мозок повністю відключається від зовнішнього світу, виявилося не зовсім правильним. Нове дослідження показало, що навіть за відсутності свідомості окремі нейронні мережі зберігають здатність аналізувати звуки та мовлення.
В експерименті взяли участь семеро пацієнтів з епілепсією, яким проводили операції на мозку. Поки вони перебували під загальною анестезією, науковці реєстрували електричну активність нейронів гіпокампа — ділянки мозку, яка відіграє важливу роль у пам’яті та навчанні.
За допомогою високочутливих електродів Neuropixels дослідники змогли одночасно відстежувати роботу сотень нервових клітин. Загалом вони проаналізували активність 651 нейрона.
Трьом пацієнтам відтворювали послідовності однакових звуків, серед яких час від часу з’являвся несподіваний сигнал. Попри непритомність, мозок реагував на зміни, а протягом приблизно десяти хвилин реакція нейронів на незвичні звуки ставала дедалі виразнішою.
Це явище пов’язують із репрезентаційною пластичністю — здатністю нервової системи змінювати спосіб оброблення інформації під впливом зовнішніх сигналів. Водночас така реакція не доводить, що пацієнти свідомо навчалися або запам’ятовували почуте.
Ще цікавіші результати отримали під час другої частини експерименту. Чотирьом іншим пацієнтам під наркозом вмикали записи звичайного людського мовлення, зокрема подкасти.
Виявилося, що нейрони реагували не лише на звучання слів, а й на їхнє значення та граматичні особливості. За електричними сигналами мозку вчені могли розрізняти окремі смислові категорії та частини мови.
Крім того, дослідники зафіксували нейронну активність, пов’язану зі значенням слів, які мали пролунати далі. Подібні реакції виникають і в людей у стані неспання, коли мозок використовує контекст для оброблення почутого.
Однак науковці застерігають від висновку, що людина під наркозом здатна свідомо слухати та розуміти розмови лікарів. Зафіксована активність може відображати автоматичне оброблення мовлення без усвідомленого сприйняття.
Дослідження також не встановлювало, чи могли пацієнти пригадати почуті слова після пробудження. Вчені вимірювали лише електричні сигнали нервових клітин, а не перевіряли спогади або суб’єктивні відчуття учасників.
Результати мають і певні обмеження. В експерименті брали участь лише семеро людей з епілепсією, а спостереження стосувалися переважно гіпокампа. Тому поширювати отримані висновки на всіх пацієнтів під наркозом поки що зарано.
Науковці планують надалі досліджувати, як мозок обробляє інформацію без свідомого контролю та чи пов’язані ці процеси з механізмами пам’яті й навчання. Подібні явища вже спостерігали під час сну, коли мозок може вибірково реагувати на зовнішні звуки та водночас брати участь у закріпленні спогадів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





