
Рукописний лист Альберта Ейнштейна, написаний майже 100 років тому, продали на аукціоні за 71 811 доларів, хоча початкова оцінка становила 20 тисяч доларів. На єдиній сторінці фізик залишив складні математичні рівняння, пояснення для колеги та власноручне виправлення, яке дозволяє простежити його роботу над науковою задачею.
На аукціоні RR Auction продали незвичайний документ Альберта Ейнштейна, який майже століття зберігав свідчення його наукових пошуків. Йдеться про рукописне послання німецькою мовою, адресоване математику Хаїму Герману Мюнцу.
Лист складається лише з однієї сторінки розміром приблизно 22 на 28 сантиметрів. Майже весь її простір займають математичні розрахунки, пояснення та рівняння, а наприкінці стоїть підпис «А. Ейнштейн».
Разом із рукописом покупцеві передали оригінальний поштовий конверт. На ньому зберігся штемпель німецького міста Потсдам, який, імовірно, датується 1929 роком.
Точна дата написання листа невідома, однак дослідники пов’язують його з науковим листуванням Ейнштейна наприкінці 1920-х років. Саме тоді фізик активно займався математичними питаннями, пов’язаними з фундаментальними законами природи.
Аукціонний дім попередньо оцінив документ у 20 тисяч доларів або більше. Проте остаточна ціна сягнула 71 811 доларів, тобто перевищила нижню оцінку більш ніж утричі.
У перерахунку на українську валюту сума становить приблизно 3,2 мільйона гривень. До остаточної вартості продажу вже включено комісію покупця.
Найцікавішим у листі виявився не лише його автор, а й зміст. Ейнштейн детально розглядав математичну задачу з гамільтонової механіки — розділу класичної фізики, який використовують для опису руху фізичних систем.
Цей підхід дозволяє аналізувати поведінку систем за допомогою спеціальних математичних рівнянь. Ейнштейна цікавило, чи залишатимуться певні співвідношення правильними після зміни математичного опису задачі.
У центрі його міркувань були два поняття — інваріантність і коваріантність. Перше означає збереження певної математичної величини або виразу за визначеного перетворення, а друге описує узгоджену зміну математичних співвідношень.
Фізик використовував канонічні рівняння Гамільтона, щоб встановити умови, за яких досліджувані співвідношення зберігатимуть потрібні властивості. Він послідовно переходив від одного математичного твердження до іншого, поступово ускладнюючи розрахунки.
Особливу увагу привернула невелика правка, зроблена самим Ейнштейном. В одному місці він закреслив слово «коваріантний» і замінив його на «інваріантний».
Це виправлення показує, наскільки уважно фізик добирав математичні поняття навіть у приватному листуванні. Для розуміння його міркувань така заміна має значення, оскільки ці терміни описують різні властивості рівнянь.
Наприкінці листа Ейнштейн, судячи з формулювання, визнав отриманий математичний результат достатнім для подальшої роботи. «Більше, ніж це, ми, ймовірно, й вимагати не можемо», — написав учений.
Після цього він запропонував Мюнцу застосувати отримане рівняння до іншого питання. Ейнштейн назвав його «задачею про ротатор», фактично визначивши наступний напрямок спільних математичних досліджень.
Співпраця Ейнштейна та Мюнца розпочалася щонайменше у 1927 році. Учені обговорювали складні математичні проблеми, зокрема ті, що виникали під час спроб створити єдину теоретичну модель фізичних взаємодій.
У 1928 році вони працювали над математичним підходом, відомим як «далекий паралелізм», або Fernparallelismus. Ейнштейн намагався використати його для побудови єдиної теорії, яка могла б описувати гравітацію та електромагнетизм.
Мюнц допомагав із розрахунками, зокрема щодо задач, пов’язаних із центральною симетрією. Ейнштейн згодом визнав внесок математика у своїх опублікованих дослідженнях.
З 1928 до 1931 року фізик підготував кілька наукових праць, у яких застосовував математичні методи далекого паралелізму. У 1929 році до цих пошуків також залучали принцип Гамільтона, а окремі питання Ейнштейн обговорював із Мюнцом та математиком Корнеліусом Ланцошем.
Проте проданий на аукціоні лист не вважають безпосереднім викладом єдиної теорії поля. Його основний зміст присвячений математичним перетворенням рівнянь у класичній механіці та властивостям, які вони повинні зберігати.
Саме докладність пояснень зробила документ особливо цікавим для колекціонерів наукових рукописів. На відміну від коротких записок або звичайного листування, він містить майже повну сторінку послідовних обчислень.
Виконавчий віцепрезидент RR Auction Боббі Лівінгстон звернув увагу на можливість буквально простежити за тим, як Ейнштейн розвивав свою думку. За його словами, фізик не просто повідомляв готовий результат, а пояснював колезі математичні кроки та пропонував наступну задачу для дослідження.
Лівінгстон наголосив, що весь хід обчислень видно безпосередньо на сторінці рукопису. Лист зберіг і математичні пояснення Ейнштейна, і його власноручне виправлення, і пропозицію Мюнцу продовжити роботу над задачею про ротатор.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





