Ще у 1960 році науковці розрахували дату, коли населення Землі мало математично наблизитися до нескінченності. За їхньою моделлю це повинно було статися 13 листопада 2026 року, однак приблизно з 1993-го реальна демографічна ситуація почала дедалі сильніше відхилятися від прогнозу.

Незвичайний прогноз з’явився у журналі Science 66 років тому.

Статтю під назвою «Кінець світу: п’ятниця, 13 листопада 2026 року» підготували австрійсько-американський професор і фахівець із кібернетики Гайнц фон Ферстер та його студенти Патрісія М. Мора і Лоуренс В. Аміот.

Науковці припустили, що чисельність людства здатна збільшуватися не просто експоненційно, а зі швидкістю, яка постійно прискорюється.

У такій математичній моделі кількість людей у певний момент мала фактично спрямуватися до нескінченності.

Автори навіть жартівливо описували можливий результат: майбутні покоління, за їхніми словами, мали б не голодувати, а буквально бути «стиснутими» надмірною кількістю людей.

Підставою для розрахунків стали 24 оцінки чисельності населення світу за приблизно дві тисячі років.

Фон Ферстер та його колеги звернули увагу, що людська популяція протягом тривалого часу зростала швидше, ніж можна було очікувати за звичайними моделями.

Науковець пов’язував це з унікальною здатністю людей співпрацювати.

Зі збільшенням кількості людей, за його логікою, збільшувалася й кількість можливих контактів, ідей та способів вирішувати проблеми.

Отримані історичні дані дослідники продовжили у майбутнє за допомогою математичної моделі.

У результаті й з’явилася дата 13 листопада 2026 року.

Прогноз виглядав настільки незвично, що привернув увагу далеко за межами академічного середовища.

Його також критикували математики та демографи.

У листах до Science деякі з них називали висновки безглуздими або очевидно абсурдними.

Фон Ферстер, однак, захищав свою модель і наполягав, що математичні розрахунки виконані правильно.

Попри критику, рівняння десятиліттями залишалося впливовим.

У 1960-х, 1970-х і 1980-х роках його цитували у підручниках із генетики, екології та демографії.

У 1963 році на нього навіть посилалися під час засідання парламентського комітету Канади.

Представник хімічної промисловості використав прогноз як аргумент на користь застосування пестицидів, пояснюючи це необхідністю прогодувати населення, яке швидко збільшується.

У 1971 році рівняння згадувалося і в американській судовій справі щодо абортів, яка передувала рішенню Верховного суду США у справі Roe v. Wade.

Популярності моделі сприяло те, що протягом певного часу вона досить точно описувала реальне зростання населення.

У 1970-х та 1980-х її прогнози навіть виявлялися точнішими за частину демографічних розрахунків того часу.

Ситуація почала змінюватися приблизно у 1993 році.

Відтоді фактична чисельність населення Землі стала дедалі сильніше відставати від траєкторії, яку передбачала модель фон Ферстера.

Однією з головних причин стало зниження народжуваності.

Сьогодні глобальний рівень народжуваності трохи менший за половину показника 1960 року.

При цьому ще самі автори старої роботи припускали, що уникнути катастрофічного сценарію можна буде саме завдяки зменшенню народжуваності.

Вони вважали, що людству доведеться спільними зусиллями приблизно вдвічі скоротити її глобальний рівень.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover