Підземні ядерні випробування Північної Кореї могли активізувати давні тектонічні розломи поблизу полігону, де країна проводила вибухи. Дослідники зафіксували в цьому районі 1399 місцевих землетрусів за 2008–2025 роки, причому сейсмічна активність не припинилася й після останнього випробування у 2017 році.

Північна Корея провела щонайменше шість масштабних підземних ядерних випробувань. Останній і найпотужніший вибух стався у вересні 2017 року. Його потужність оцінюють у 100–250 кілотонн у тротиловому еквіваленті — щонайменше вдесятеро більше за потужність бомби, скинутої на Хіросіму.

Спільне дослідження китайських університетів і Сейсмологічного управління Китаю виявило незвичну активність земної кори в районі північнокорейського полігону. За підрахунками науковців, протягом 2008–2025 років там сталося 1399 місцевих землетрусів.

Дослідники зазначають, що від початку сейсмічних спостережень у цьому регіоні в 1904 році настільки значного сплеску поштовхів раніше не фіксували. Супутникові радарні спостереження також виявили суттєву деформацію вершини гори Мантап, під якою проводили випробування.

Незвичним виявився не лише масштаб, а й тривалість сейсмічної активності. Після підземних ядерних вибухів можуть виникати повторні поштовхи, однак у відомих випадках випробувань часів Холодної війни вони зазвичай швидко слабшали.

Зокрема, після вибухів на полігонах у Неваді в США та Семипалатинську в СРСР повторні поштовхи тривали переважно кілька днів або тижнів і поступово згасали поблизу епіцентру.

На північнокорейському полігоні дослідники спостерігають іншу картину: сейсмічна активність зберігається протягом років і поширюється за межі початкової зони поштовхів. Науковці припускають, що потужний підземний вибух міг активізувати давні тектонічні розломи, які після цього продовжили поступово зміщуватися.

Це пояснення є висновком дослідження, а не свідченням того, що кожен із 1399 зафіксованих землетрусів був безпосереднім наслідком ядерного вибуху. У матеріалі йдеться про можливий зв’язок випробувань із тривалою активізацією розломів у районі полігону.

Тривалі поштовхи створюють додаткову складність для міжнародного контролю за ядерними випробуваннями. Сейсмічні сигнали використовують для виявлення підземних вибухів, але землетруси, що виникають поблизу колишнього полігону, можуть ускладнювати їхню інтерпретацію.

Майже через дев’ять років після вибуху 2017 року міжнародним спостерігачам доводиться розрізняти природні тектонічні землетруси та сигнали, які могли б свідчити про нове приховане підземне ядерне випробування.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover