Під територією Кенії та Ефіопії земна кора виявилася значно тоншою, ніж на краях рифтової зони: місцями її товщина становить лише 13 кілометрів. Дослідники вважають, що це свідчить про далеко просунутий процес розтягування Африканського континенту, який у віддаленому майбутньому може призвести до появи нового океану.

Африка повільно розділяється на дві тектонічні плити — Нубійську та Сомалійську. Перша охоплює більшу частину континенту, а друга — значну частину його східної території та острів Мадагаскар.

Межа між ними проходить через Східноафриканську рифтову систему. У цій зоні земна кора поступово розтягується та стоншується, оскільки тектонічні плити повільно віддаляються одна від одної.

Науковці з Колумбійського університету зосередилися на рифті Туркана, який простягається на сотні кілометрів територією Кенії та Ефіопії. Щоб оцінити стан земної кори, вони проаналізували сейсмічні вимірювання, раніше проведені в цьому регіоні.

Результати показали разючу різницю: у долині рифту товщина кори місцями становить близько 13 кілометрів, тоді як на його краях сягає приблизно 35 кілометрів. Це означає, що в центральній частині досліджуваної зони кора вже зазнала значного розтягування.

За словами дослідника Крістіана Роуена, отримані дані вказують на те, що геологічні зміни в рифті Туркана просунулися далі, ніж припускали раніше. Вчені розглядають цей регіон як важливу ділянку, де можна вивчати початкові етапи розділення континенту.

У матеріалі зазначено, що стоншення кори приблизно до 15 кілометрів може свідчити про наближення рифтової системи до важливого етапу розвитку. Водночас одна лише товщина кори не дозволяє назвати точну дату розколу Африки або гарантовано встановити, коли на цьому місці виникне океан.

Якщо тектонічні плити й надалі віддалятимуться одна від одної, континентальна кора може продовжити розтягуватися. У далекому майбутньому це здатне створити умови для формування нового океанічного басейну.

Проте йдеться не про найближчі роки чи століття. Навіть за сценарію подальшого розвитку рифту такі перетворення можуть тривати ще мільйони років.

Дослідження має значення не лише для розуміння майбутнього Африки. Регіон Туркана відомий великою кількістю скам’янілостей ранніх представників людського роду, завдяки яким учені вивчають еволюцію людини.

Довгий час велику кількість таких знахідок могли пов’язувати з особливою роллю регіону в історії людства. Проте нові геологічні дані дають підстави розглянути й інше пояснення: умови, створені розвитком рифту, могли сприяти збереженню викопних решток.

Це не означає, що Туркана не була важливою для ранніх людей. Висновок дослідників полягає в тому, що велика кількість знайдених скам’янілостей не обов’язково доводить виняткове значення саме цієї території порівняно з іншими частинами Африки.

Розкол континентів є частиною тривалого руху тектонічних плит. Понад 200 мільйонів років тому значна частина сучасної суші була об’єднана в суперконтинент, який згодом розпався. Його частини поступово переміщувалися, формуючи знайомі нам обриси материків.

Там, де плити зближуються, можуть утворюватися гірські системи, а там, де розходяться, за певних умов виникають нові океанічні басейни. Східноафриканський рифт дає змогу спостерігати один із таких процесів на континентальній суші.

Отже, відкриття під Кенією не означає, що Африка ось-ось розпадеться на дві частини. Воно показує, наскільки далеко вже зайшло стоншення земної кори в рифті Туркана та чому саме ця територія привертає увагу вчених, які досліджують можливе народження нового океану.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover