Потужний землетрус на Алясці підняв частину морського дна й залишив деяких риб у нових водоймах, відрізаних від океану. Уже через пів століття вчені виявили, що ці популяції помітно змінили зовнішність і генетику.

27 березня 1964 року під затокою Принс-Вільям на Алясці стався землетрус магнітудою 9,2. Поштовхи тривали близько чотирьох з половиною хвилин, а сама подія стала найпотужнішим землетрусом, зареєстрованим у США.

Особливо сильно змінився район острова Монтегю. Геологи оцінили підйом морського дна приблизно у 3,7–4,3 метра, а окремі ділянки берегової лінії піднялися до 11 метрів.

Через це частина морської води опинилася вище лінії припливу. З часом дощі й тала вода почали розбавляти її, і колишні морські ділянки поступово перетворилися на прісноводні ставки.

У цих водоймах залишилися триголкові колюшки. Це невеликі сріблясті риби, тіло яких у морі захищене рядом кісткових пластин.

Умови в нових ставках різко відрізнялися від океанських. Солі майже не залишилося, хижаків було менше, а взимку поверхня водойм надовго вкривалася льодом.

Через приблизно 50 років команда дослідників під керівництвом Емілі Лескак вирушила на острови, щоб перевірити, що сталося з рибами. Вчені зібрали понад тисячу особин і проаналізували більш як 130 тисяч генетичних відмінностей.

Дослідження підтвердило, що мешканці ставків справді походять від місцевих морських колюшок. Водночас за кілька десятиліть вони вже встигли суттєво віддалитися від своїх океанічних предків.

За масштабом змін молоді популяції наблизилися до прісноводних колюшок, які відокремилися від морських риб тисячі років тому після відступу льодовиків.

У них змінилися очі, форма тіла, забарвлення, розміри кісток і кількість захисних пластин. Одну з ключових ролей у цих змінах відіграв ген Ectodysplasin.

Він впливає на кількість кісткових пластин, які формуються на тілі риби. При цьому змінився не сам ген, а ділянка ДНК, що регулює його роботу.

Варіанти такого генетичного перемикача існували й у морських популяціях, але траплялися рідко. У прісній воді вони отримали перевагу й почали швидко поширюватися.

Подальші дослідження показали, що у риб із нових ставків перебудовувалися ті самі великі ділянки геному, що й у значно старіших прісноводних популяцій.

У результаті землетрус випадково створив для науковців природний експеримент. Вони змогли простежити, як за кілька десятиліть нове середовище змінює зовнішність і генетику цілої популяції.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover