Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google

NASA оприлюднило незвичайну візуалізацію Землі, на якій наша планета більше нагадує грудкувату картоплину, ніж звичну кулю. Насправді поверхня Землі не має таких величезних виступів і западин — модель показує нерівномірність її гравітаційного поля.

На візуалізації зображений геоїд — математична модель умовного рівня Світового океану. Вона показує, якою була б його поверхня, якби на воду впливали лише гравітація та обертання Землі, а хвиль, припливів, вітрів і течій не існувало.

Саме гравітація пояснює дивну форму моделі. Сила тяжіння на Землі розподілена нерівномірно, оскільки маса самої планети також розподілена неоднаково.

На гравітаційне поле впливають гори, глибокі океанічні западини та різна щільність речовини в надрах Землі. У районах із більшою концентрацією маси тяжіння трохи сильніше, тому умовна поверхня океану там піднімається.

Там, де гравітаційне поле слабше, геоїд, навпаки, опускається. У реальності ці перепади настільки невеликі порівняно з розмірами планети, що побачити їх у такому вигляді неможливо.

Щоб зробити різницю помітною, NASA збільшило відхилення приблизно у 10 тисяч разів. Через це модель і набула характерної «картопляної» форми.

Насправді різниця між найвищою та найнижчою точками геоїда становить лише 191 метр.

Найвище відхилення розташоване в районі Ісландії — приблизно на 85 метрів вище умовного датуму. Найглибше «просідання» зафіксоване на південь від Індії — приблизно на 106 метрів нижче.

Датумом називають гладку, трохи сплюснуту математичну модель Землі, відносно якої можна визначати такі відхилення.

Для створення детальної картини гравітаційного поля використали величезний масив інформації. Основою стали понад мільярд вимірювань, отриманих 19 супутниками протягом 15 років.

Такі спостереження потрібні не лише для створення незвичайних зображень планети. За змінами гравітаційного поля науковці можуть відстежувати переміщення величезних мас води, льоду та іншої речовини.

Геоїд також використовують у геодезії, картографії та навігації. Він дає змогу точніше визначати висоту різних точок земної поверхні та їхні координати.

Тому відома «Земля-картоплина» не показує справжню геометричну форму планети. Це навмисно перебільшена модель відмінностей у гравітаційному полі, які без такого масштабування залишалися б практично непомітними.