
Звичайна кавова гуща, яку щодня викидають після приготування напою, може стати сировиною для виробництва біодизеля та інших видів екологічнішого пального. Іспанські вчені розробили технологію, яка дозволяє ефективно вилучати олію з кавових відходів, зберігаючи решту сировини для подальшої переробки.
Дослідники з Університету Ровіра і Віргілі в Іспанії знайшли спосіб перетворити відпрацьовану кавову гущу на цінний промисловий ресурс. Запропонована технологія дозволяє отримувати олію, придатну для подальшого виробництва біодизеля.
Щороку у світі виробляють близько 10 мільйонів тонн кавових зерен. Після приготування напоїв значна частина цієї сировини перетворюється на тверді відходи, які зазвичай просто викидають.
Однак кавова гуща містить приблизно 15% ліпідів — жироподібних речовин, які можна використовувати для виготовлення біопалива.
Щоб знайти найефективніший спосіб вилучення олії, команда дослідників перевірила вплив температури, тривалості обробки та кількості розчинника на кінцевий результат.
Для експериментів використали н-гексан — речовину, яку застосовують для відділення жирів від рослинної сировини.
Найкращі результати отримали за температури 45 градусів протягом 60 хвилин. На кожен грам сухої кавової гущі використовували 35 мілілітрів розчинника.
За таких умов науковцям вдалося вилучити приблизно 90% кількості олії, яку дозволяє отримати класичний лабораторний метод Сокслета.
При цьому нова технологія потребує менше часу та енергії. Вона також має кращі перспективи для використання у промислових масштабах.
Ще однією перевагою стала чистота отриманої олії. Частка домішок становила лише близько 0,3%, тоді як за традиційного методу Сокслета цей показник сягав 3,9%.
Хімічний аналіз показав, що найбільше в кавовій олії лінолевої та пальмітинової кислот. Такий склад робить її придатною сировиною для виробництва біодизеля.
Однак науковці вирішили використати не лише олію, а й залишки кавової гущі після її вилучення.
Ця сировина містить целюлозу, геміцелюлозу та лігнін. Із цих компонентів можна виробляти біоетанол, молочну кислоту, полігідроксиалканоати та інші корисні хімічні речовини.
Крім того, залишки кави потенційно можуть використовуватися для виготовлення компонентів екологічнішого авіаційного пального.
Важливо, що нова процедура майже не пошкоджує структуру рослинної сировини. Це дозволяє використовувати її для подальшої переробки.
Ба більше, видалення жирів може навіть полегшити наступні етапи виробництва. Ліпіди утворюють своєрідний бар’єр, який заважає розчинникам і каталізаторам проникати до інших компонентів кавової гущі.
Дослідники також випробували сучасніші способи вилучення олії за допомогою ультразвуку та мікрохвиль.
Ці технології справді дозволяли швидше розпочинати процес екстракції. Проте під час порівняння чистоти олії, енерговитрат і можливостей промислового використання найкращий баланс продемонстрував звичайний метод із н-гексаном.
Така технологія може зацікавити підприємства, які переробляють біологічну сировину на паливо та хімічні продукти.
Особливе значення це має для галузей, де складно повністю перейти на електроенергію, зокрема для важкого транспорту.
Один із дослідників, Даніель Монтане, пояснив, що мета команди полягає у перетворенні маловикористовуваних кавових відходів на різні види енергетичної сировини та корисні хімічні продукти.
За його словами, такий підхід також дозволить зменшити екологічний вплив накопичення кавової гущі, використовуючи як вилучену олію, так і знежирені залишки для подальшого виробництва.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover





